Парк Подоського
На початку ХУІІІ ст. Монастирище і 6 навколишніх сіл польський король подарував своєму пристарілому гетьману Тарновському, який став першим монастирищенським поміщиком. Після смерті гетьмана його володіння перейшли до вдови Ганни Тарновської, потім належало їх зятю, відомому магнату Ланцкоронському, який у свою чергу продав містечко Сколовським і т.д. на початку ХІХ ст.. Монастирище стало власністю Кальм-Подоських: спочатку Георгія, потім Федора, за ними Лева Федоровича (р.н.1826), нарешті – Леонтія Львовича (1946–1908 р.р.), після його смерті господарював зять Йосиф Подоський .
В 1876 році поміщики Цибулева, Копіювати, Монастирища та П’ятигор утворили товариство і збудували Цибулівський цукрозавод.
Цибулівський цукрозавод
Йосиф Подоський (австрійський підданий, мав значні капітали) поставляв для заводу потрібне устаткування. Монастирищенським поміщиком в цей час був Леонтій Кальм-Подоський. З часом Йосиф Подоський та п’ятигорський поміщик Сулятицький стали його зятями. Накопичивши капітали, Йосиф Подоський та Сулятицький у 1898 році будують ще один цукрозавод в Монастирищі на місці маєтку свого тестя Леонтія Кальм-Подоського,
Монастирищенський цукрозавод
(Фото 1908р. з архіву Монастирищенського районного краєзнавчого музею )
А йому збудували нове приміщення(зараз будинок занедбаний, руйнується; в останній період використовувався як зубопротезна поліклініка).
Будинок Леонтія Кальм – Подоського
(фото Ф.Гонца, 2007р.)
Йосиф Подоський для себе на завальських землях збудував двоповерховий маєток, біля якого тоді ж, у 1898 році, заклав парк (частина листяних дерев, частина хвойних, які завозили із Терлиці).
Алея парку
(фото Ф.Гонца,2007р.)
Парк складається з трьох композиційних частин: насаджень соснового лісу на півночі, березового лісу та мішаного лісу. Великий фруктовий сад з квітковими алеями та упорядкованими городами, що переходять у великі поля. Каскад ставків з островами та непрохідні болота за греблею характеризують різні стани води та є складовими частинами композиції.
Вигляд на став
(Фото ф.Гонца)
Безіменну річечку (притоку Конелки) перегородили греблею, утворили водоймище з невеликим островом.
Острів
Панорама на дамбу
Йосифа Подоського змінив граф Тит Подоський. Він із дружиною Цецілією Подоською були останніми завальськими поміщиками
Цецілія Подоська
.jpg)
В роки революції селяни Завалля та Нового Міста маєток спалили і розтягнули (ще й тепер там існує яма). Уціліли окремі господарські приміщення. В одному з них в радянський час знаходилося лісництво.
Будинок з господарської частини
Господарська частина
Колишня сторожка біля колишнього паркового в'їзду
Були спроби назвати парк іменем 40-річчя Перемоги. Проте ця назва не прижилася. В радянський час парк використовувався для проведення різних урочистостей, кілька років в ньому розміщували наметовий піонерський табір.
В роки незалежності України парк використовується як зона відпочинку для жителів міста і навколишніх сіл, в ньому проводяться районні свята: День молоді, Івана Купала та інші.
Нині парк називається міським, він є улюбленим місцем відпочинку городян та гостей Монастирища. Історія та композиція парку вимагає детального вивчення, проведення дій, щодо відновлення та реконструкції частин парку.З метою належного впорядкування та естетичного оформлення керівництво району просило включити парк Подоського до списку об’єктів програми «Золота підкова Черкащини».
https://provce.ck.ua/u-monastyryshchi-vidkryto-onovlenyy-park-podos-kyy-foto/
Фотогалерея: Парк Подоського
-edit-20230302155805.jpg)
